[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eW5Y-88fnTo[/youtube]
Пустий зажурений вокзал,
Давно вже поїзд відійшов.
У котрий раз її він ждав,
Колись загублену любов.
Сидів без квітів в темноті,
Зажура поруч нього сіла.
Весна цвіте, як і тоді.
Вже скільки весен пролетіло!
Думки птахами знову линуть,
В далеку теплу ту весну.
Не зупинити часоплину,
Приходять часто, як із сну.
Неначе поряд знову чує,
Що тихо голос промовля:
( Весна та до сих пір квітує)
Не забувай мене,- летить здаля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870315
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: Н-А-Д-І-Я