ВІТЬОК (детектив ІІІ)

Колись  його  стрічати  довелося.
Тож  дуже  розумію  я  жінок.
Плечі  розвернуті,  смола  -  волосся,
Очі  живі,  на  місці  язичок.

Полтинник    гаком  літ  не  зачепили.
Генетика.  Не  викреслиш  її.
І  потяг  сексуальний  має  силу
На  вісім  з  десяти  в  моїй  шкалі.

Розумний.  Ростуть  звідки  треба  руки.
Здоровий,  сильний,  -  не  мужик  –  джекпот.
Тож  вивчення  розпочалось  глибоке
Його  персони.  Не  вгавав  народ.

В  селі  повідають  усі  дрібниці
Навіть  про  тих,  кого  не  знали  ви.
Отже  про  Вітю  я  дізналась  миттю
Всього,  і  те,  що  вийшов  із  тюрми.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870244
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2020
автор: Пісаренчиха