[color="#2600ff"][i]Епідемія чуми. Взяття генуезької фортеці.
«Хитрі кочівники стали закидати за допомогою метальних машин
трупи рабів, загиблих від чуми, за фортечну стіну.
У місті швидко спалахнула епідемія. Генуезці здалися і отримали дозвіл
від Джанібека відпливти з Криму, на кораблях, суднах також з'явилися хворі.
З ними чума й поширилася до портів Середземномор'я.» [/i]
Чорна смерть. Вікіпедія[/color]
Знов судомить світ тінь сліпої пандемії.
На верблюдах літ стрімливих — спокій став.
— Хто такії ми в Божім граді?
Хто такії?
У відлунні Всесвіту
блажких октав?
В жабуринні вражім
заплутались години.
Сновигає Вій з косою день і ніч —
Ми ж в його сільця мандруємо безвинно,
Ми в пащеку пекла
рвемося навстріч.
Ув тенетах зла — Рим, закони і канони.
Мікроснайпери рвонули межи люд,
Миготіють феодалу їхньому
аrmageddon-и:
Ми ж у ніх —
отари збочених приблуд.
А в нічнім намисті світу —
Раю радосинь,
Обліта γ-бурі Неньку-Землю.
— О Ти, Боже, лицарів лих-втіх —
закарантинь,
Відсахни
на вік-віків —
у плюм*.
-------------------------------------------------
*плюми - мантійні потоки (наук) - світ потойбіччя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870233
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: *SELENA*