Немає ні тестів, ні масок, ні ліків
І шириться тихо по світу біда.
Усі по домівках, бо хто знає: звідки,
Й де ходить цей вірус, і де осіда?
Так тихо надворі – ніде ані писку,
Лиш зрідка прохожий якийсь пробіжить.
Спішить в магазин закупити по списку
Продукти, бо треба ще якось і жить.
Безпечність одних і нажаханість інших,
Змішались докупи у вихорі цім.
Мабуть, що покара зійшла на нас – грішних,
Бо стільки в нас зла, що дістанеться всім.
Покаймося,люди, поки ще не пізно,
Поки ще з косою до нас не дійшла.
Тримаймося вкупі, хоча ми всі різні,
То разом поборемо прояви зла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870177
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2020
автор: Ольга Калина