Були в минулому Софокли,
Казки буяли не в книжках,
І Діогени мовчки мокли
Під куцим дощиком в діжках.
Мінялись у театрах лиця,
Роїлись тисячі ідей,
І гартувалась віком криця,
Та не з металу – із людей!
І не було у світу краю.
І не було у мрії меж.
А тебе потім хто згадає?
Чи щось величне спалиш теж?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870152
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 31.03.2020
автор: rutzt