НЕБЕСНІ КЛЮЧІ

Відімкнулося  небо,  і  блакиттю  всміхнулись  простори.
А  ключі  опустило  на  ніжних  нитках-промінцях.
Заспівали  потоки,  загуділи  замріяні  гори.
Поклонилась  веселка,  пробудивши  надію  в  серцях.

Звеселились  узлісся,  золотистою  вмиті  росою,
Стрепенулись  від  дотику  сонця  бруньки  й  пагінці.
А  небесні  ключі,  що  торкнулись  землі  під  горою,
Відмикали  її.  І  писали  картини  митці.

На  полотнах  землі  квіти  проліски  ніжні  стелились,
Увібравши  безмежність  небес  і  ясну  голубінь.
Небеса  та  квітки  один  в  одному  мов  розчинились.
І  звучить  підбадьорливо  радісний  спів  –  цінь-цвірінь.
©  Галина  Брич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869666
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.03.2020
автор: Галина Брич