Весняний подих кружляє навкруги,
Зве відпочити на лоні природи,
Сріблиться річка між мілкі береги,
Яскраве сонце не втрача нагоди.
Злате проміння утопа у водах,
Легенька хвилька здіймає оксамит,
Рибинок кілька, наче в хороводі,
Круги розводять, неначе шлють привіт.
Весняний подих мелодія весни,
У первоцвітах, в вербичках розквітне,
Я вдихну трунок, вже так легко мені.
О, неповторний весняний дивосвіт!
Несмілі бджілки , крокусів цілунки,
Краса мімози, вражає диво – цвіт,
Жіноча ніжніть в весняному трунку!
Вітер, веселий, як молодий скрипаль,
Буйний зненацька, як в хаус - музиці,
Часом… лагідний, розпорошить печаль,
Ладен коритись веснянці - владиці.
Весняний подих на мить війне теплом,
Трави сонливість, пригорне у обійми,
Вбереться в силу, зазеленить клинком,
Блакитне небо звільниться від пітьми.
Весни чарівність, не втратила нагоди,
Налюбуватись, вдихнуть подих весни,
Неначе в казці на лоні природи,
Попрошу Бога, не знати б нам війни.
21.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2020
автор: Ніна Незламна