Всі квіти соромляться ночі,
Закривши свої пелюстки.
Заплющують всі свої очі,
Та є, хто й не спить навпаки.
Бо ніч – то є час для спокуси,
І це не лише для людей,
Емоцій п'янких землетруси
Бувають і у орхідей.
Пелюстки відкрила зухвало,
Упевнена у правоті,
Щось дике у ній вирувало,
В квітковій її наготі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869388
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2020
автор: Анастасия Яковлева