Щодня точилися бої
В чужій війні, я на сторожі
Відвела роль важку собі
Арбітра і трофея трохи
Трофей, як межі мого Я
Такі розмиті і не крепкі
Бо носить інших ще земля
В яких з грудей виходить пекло
Втягнулася, я без броні,
Без обладунків лиш, з любов"ю
Спостерігать з арени. Ні!
Не можу впоратись з собою
Де взяти сил мені на бій?
Чи спокій й впевненність арбітра
Як з вибором не втратить мрій
Й можливості все жити й жити
20032020 Lusi Velisi
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2020
автор: Lusi Velisi