***
У зелені скупалася природа,
Шепоче вітер, сяють небеса.
Чудова й непримхлива – справжня врода!
Милуйтеся, жива її краса.
Досхочу взимку виспалась, радіє,
На волю випустила первоцвіт,
Лихе минеться і здійсняться мрії,
Жива її краса – рятуйся світ!
Плекає сонце паростки любові
І з ніжністю до серця промовля:
Всміхнися серце, бо всміхнеться доля
Щаслива, як напровесні земля!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869017
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: Саша Чорнобіла