Я колиску згадала єдину
У якій ти мене колихала
Найріднішу маленьку дитину,
Як душею і серцем плекала
Чарували тебе оченята,
Що дивились на тебе, мов зорі,
Як маленькі такі янголята
Появлялись з зерняток-любові
Як горнули свої рученята,
А душа завмерала, тремтіла
Найдорожчим у світі дитятам
Ти безмежного щастя хотіла
Ти плекала, любов всю вкладала
Віддавала і ласку і ніжність
Та завжди від душі дарувала
Безкорисливу серденька вірність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик