Холодно, правда, під шкірою
серце простуджене,
В середині березня перехворіло чуттєвістю,
занедужало,
А що буде далі - ніхто не знає,
тому під напругою.
Складно, мабуть,
бути такими,
як були
І кожен день один-в-одного
випускати жало.
І жалити словами,
думками,
діями.
Аж душу судомить.
Невже ми усі зсередини занедужали?
Бо серце не може квітнути,
Поки хоч один з нас
залишається в тіні.
Поки хоч один з нас
хворіє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868966
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Олеся Шевчук