У світі повному брехні,
Де зло панує і гуляє,
Є певна часточка добра,
Яка рятує та спасає.
Ніде не ділась, не пропала,
Її так мало, але є,
Великий опір злу давала,
І до сих пір його дає.
Все менше бачимо добра,
А люди начебто не знають,
Що притягають море зла,
Самі цього не помічають.
Все починається з малого,
А згодом більше виростає,
Так само і людина,
Одне із двох плекає.
Посієм терня зла,
Чи може квіти Богу?
Вибір лиш за нами,
В яку підем дорогу.
Маленький гріх лишає слід,
А слід пускає корні,
І виростає злоби плід,
Душею правлять чорні.
Добрі діла дають плоди,
І душу грішну очищають,
Кришталем чистої води,
Нечисте тіло омивають.
Усе погане нас руйнує,
А добре шансів додає,
У світі злагода панує,
Коли добро у серці є.
Посилання на відео вірша: https://youtu.be/Zk68Ko0xbQk
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868814
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 21.03.2020
автор: Юрій Мельничок