Поезія

Поезія  –    світ  неосяжний
З  глибин  аж  до  самих  висот.  
Занурюйся  в  світ  цей  прекрасний  
Пульсуючих  з  серця  частот.  

У  ньому  відкриті  всі  далі,
І  про́стори  все́світу  в  нім,  
Глобальні  події  й  зухвалі,  
І  бурі  могучі,  і  грім.  

І  ті  кораблі  в  океані,    
Й  на  річці  маленькі  човни,  
Що  вже  на  світанку  туманнім
На  борт  піднімуть  якорі.  

У  ньому  античні  герої,  
Легенди  прадавніх  віків;
Із  міфів,  й  з  фантастики  зброя
Стріляє  в  своїх  ворогів.  

У  ньому  й  маленька  пушинка
З  кульбаби,  що  вітер  несе,  
Й  в  долоні  біленька  сніжинка,
Розтане  яка  й  потече.  

Щось  рідне  й  до  болю  знайоме  
Є  в  світі  оцім  чарівнім,    
Яке  в  круговерть  невгамовну
Внесе  корективи  свої.  

До  білої  хати  здале́ка,
У  рідну  свою  сторону́,  
Вертає  додому  лелека
Й  на  крилах  несе  нам  весну.  

А  біля  хатини  матуся,
І  діти  маленькі  в  сім’ї,
Та  співи  пташок,  що  несуться  
З  вишневого  саду  її.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2020
автор: Ольга Калина