Захотілося раптом дощу,
Що змиває з душі весь непотріб,
І тоді без потреб по кільцю,
Не потрібно усього, що в роздріб …
Хай болить, хай стискається все,
Бо у справжнього часом жахливе лице,
Як зловив, то гадаєш, що не відпущу,
А потрібно, бо знову не цю …
Так хотілося грому і блискавки,
Щоб лишилося справжнє, сховалось чуже,
Але це так, для приказки,
Десь пролізе нікчемне слівце …
Все пройшло, стало холодно,
І десь трішки вже вітром торкає лице,
Її очі і сльози як золото,
Моє місце, де серце, пусте …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868351
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2020
автор: Дружня рука