Дивлюся на світ із прочинених вікон –
не все пізнається на дотик і смак...
Красиві машини вкорочують віку,
а люди жеруться частіше собак…
О, як невблаганно лисіють Карпати!
На заході сонячні рани ятрять!
Ламається вірус китайський до хати,
І, ніби, легені планети горять…
Жадоба нестримна роззявила пащу,
вп’ялася у душу, немов хижий звір…
Раптово доходить:
життя - це найкраще,
що маєш сьогодні,
Всміхайся і вір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868257
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2020
автор: Сонячна Принцеса