Як добре, що ти є у білім світі,
як гарно, що така під сонцем є.
Закрию очі, а усмішка світить…
Твоя усмішка, серденько моє!
Як мило, що сама мене зустріла,
розгледіла у тьмі той віщий сон.
Талан не завжди розправляє крила
і почуття формує в унісон.
Радію, як тримаю ніжну руку,
в бездонні очі пристрасно дивлюсь,
коли у серце линуть скрипки звуки
і менше й менше долі я боюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868147
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2020
автор: Олександр Мачула