Розривається серце матері
Від невизначеності і неспокою,
І кипить в ньому, як у кратері,
Кров тривогою там глибокою.
Серце в матері болем крається
Без надії в швидке одужання
І невпевненість розвивається,
Й додає хвилювання й напруження.
Син на фото до неї всміхається –
Пригорнутись до серця проситься!
Серце птахою виривається,
Бо з дитиною стрітись хочеться.
Подолати б відстань на швидкості –
Затулила б хворобу собою,
Та нема ні грошей, ні можливості
До дитини торкнутись рукою.
Він далеко був в реанімації,
Із хворобою сам воює,
А серце матері – у стагнації
Розривається і горює,
І шукає вихід в фарватері
Бурхливого життя-моря.
Хворі діти для кожної матері –
Нема більшого в світі горя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867702
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2020
автор: Павло Коваленко