Земля під снігом ще відпочивала,
Та мріяла про сонячну весну,
А та вербові віти простягала
Й мені послала думу навісну.
Приспів: Щоб милувалися
У світлих мріях-снах,
Щоб сподівалися,
Що прийде знов весна,
Вже зачекалися
І сонця, і тепла,
А просиналися,
То ще зима була.
Думки ті, мов намисто, нанизаю,
Промінням теплим бережно зв’яжу,
Красу природи і любов пізнаю,
Струну весняну в серці розбуджу.
Приспів. Щоб милувалися
У світлих мріях-снах,
Щоб сподівалися,
Що прийде знов весна,
Вже зачекалися
І сонця, і тепла,
А просиналися –
То вже весна була.
І серденько з тривогою зустрілось,
Верби відчувши гіллячко тонке,
Кохання в ньому раптом розгорілось,
Нестримне, дивовижне і палке.
Приспів (Той же)
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867583
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2020
автор: Ганна Верес