Тривога

Не  виходить  без  неї  жити
Якщо  лежиш  сама  в  палаті.
До  інтернету  не  підключитись  -
Шепочуть  стіни  зелені  лікарні.

Лежи  і  думай  сама,  що  хочеш,  
Дивись  в  вікно  і  чекай  на  завтра,
Слухай  гомін  у  коридорі  -
Ось  така  на  сьогодні  забава.

Так,  чекання  ніхто  не  любить.  
Та  зборю  я  тебе,  тривого,  
Буде  завтра  і  буде  все  добре!
Й  швидко  я  відійду  від  наркозу!

Я  приїду  додому  здорова,
І  тривога  тоді  буде  марна.
І  від  щирого  серця  завдячу
Вам,  зелені  стіни  лікарні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867323
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2020
автор: Сумна Королева