Моє село, вулиці й хати,-
Знову наснилися мені...
Ну де ж мені ще сили взяти,
Щоб побувать ще раз в селі...
Моя там хата і калина,
Я там жила немало літ...
Оселя отча, як перлина,
Дитячий мій й юнацький світ...
Город, садок і тиха річка,
Весни квітучий білий цвіт...
Ранок і день, вечір і свічка,
Читання книг, вхід в інший світ...
Верба криницю обрамила,
Щоденно воду спрагло п"є,
Калина білий квіт зронила,
Де ще така чарівність є?..
Я за тим світом знов сумую,
Уже давно там не була...
Лише в уяві все малюю,
Допоки я іще жива...
Я побувати ще там хочу,
Моє село, то серця храм...
У пору радості й печалі,
Моє село - душі бальзам...
І я надіюся і вірю,
Що ще поїду у село...
Про цю поїздку завжди мрію,
Село - життя мого весло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867131
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.03.2020
автор: геометрія