Ночі зоряна краса

За  сосну  високу  заховався  місяць,
Звідти  добре  видно  йому  поле  й  луг,
Підморгує  зорям,  їх  до  себе  кличе,
Щоби  розсипали  золото  навкруг.

А  воно  поволі  легенько  лягало  б
І  на  воду  в  річці,  на  верби  косу,
На  густі  високі  шовковисті  трави,
Всім  би  дарувало  дивну  цю  красу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867050
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.03.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський