звична

Твоя  бридка  ніжність
Мої  сухі  сльози
І  Боже  мій,яка  прикрість
Життя  жити-ми  віртуози

Подушки  з  синтопону
Подружки  з  цукру
Вони  горять  й  тануть
Я  вдягну  сукню

І  я  піду  з  мрії
І  не  підю  по  стелі
Не  хай  там  ходять  звірі
Я  відчиню  їм  двері

Я  вже  й  сама  стала
Така-собі  звична
Мені  себе  забагато,  а  всім-замало
Підпалювати  мости..така  -собі  звичка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86682
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.07.2008
автор: Анастасия, как стихия..