Солдати вбивали, не плакали.
Солдатам вбивати як воно? –
Стріляти холодними кулями,
Коли тобі в серці так муляє.
Коли говорити несила,
Що вижити мама просила.
Що повернутись благала ненька,
Не зна, що стікає кров’ю серденько.
Земля під ногами вогнем палає.
Солдати вмирають, вмирають, вмирають…
Стрільба звідусіль: сурмлять вражі танки.
За Вас молимось вдень, увечір і зранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866608
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Вікторія Фединишин