Не прощаю нічого нікому,
Бо ні на кого не тримаю зла.
А прощення ні в кого не прошу,
Лише у Всевишнього Бога.
І куди б життєва пристрасть мене не вела
Знаю, що буде тернистою ця дорога.
Сприймаю світ і людей такими, як є.
Хоча всередині океан емоцій, зовні - спокійна.
Дай, Господи, силу прижити життя моє
Мирно, а не між розумом й серцем у війнах.
Далеко не ідеальна, але така,
Як є. Без лукавства. Змін у собі не бажаю.
Відпусти, Боже, нам в цьому пості гріха
І дай прозріння вкінці побачити браму Раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866544
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Поцілована Сонцем