СТРІЛИСЬ…

             СТРІЛИСЬ...

Стрілись,  —  vivere  memento!—  
На  життєвій  ми  терасі.
Й  розцвіла  любов  моментно
На  буденній  нашій  трасі.

Мерехтять  нам  світлофори,
Поворотів  віражі…
І  очей  чужих  докори,
Хмурі  погляди  чужі.

Але  їдем…  Геть  обмови!
Стоп  –  для  сумнівів,  тривог…
Для  душевної  розмови
Нам  дорогу  стеле  Бог!

Стрілись,  —  vivere  memento!  –
Й  розцвіла  любов  моментно!


               ВСТРЕЧА...

Где-то  встретились,  зачем-то...
Мы  на  жизненной  терассе.
Разговор  наш  —  стал  моментом,
Что  помчал  по  жизни  трассе!

Остановки,  светофоры...
Повороты  без  оглядки!
Нас  сверлили  чьи-то  взоры...
Не  играли  с  судьбой  в  прятки!

Мчимся  мы!  Долой  укоры!
Стоп  —  сомнениям  в  дороге!
Бесконечны  разговоры...
И  неведомы  тревоги.

Где-то  встретились,  зачем-то...
Жизнь  окрасилась  моментом!

м.  ЛЬВІВ,  серпень  2019.  Наталія  КАЛИНОВСЬКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866433
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.02.2020
автор: Наталі Калиновська