Ми з тобою обоє від Долі залежні.

Не  розсіюй  флюїди  кохання  у  просторі  марно,
Не  чаруй,  безнадійно  вдивляючись  в  далі  безмежні.
Не  судилось  сьогодні  в  кохання  підкинути  жару,
Ми  з  тобою  обоє  нещасні,  від  Долі  залежні.

Не  відбудуться  в  цьому  житті  поцілунки  чуттєві,
Не  судилось  удвох  задивлятись  на  зорі  ночами.
Пам`ятай  у  наступнім  житті  чудодійну  миттєвість  –
Неподілене  навпіл  кохання  зустрічне  очами.
2020
PS  -  Дякую  авторам  картинок,  які  були  використані  по  темі  до  вірша!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866205
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.02.2020
автор: Тетяна Іванова - Юртина