БЕЗ ДУШІ

Переконався  –  не  любила,
Їй  не  душа  -  фізична  сила.
Моя  любов  для  неї  міф,
Їй  треба  силу  для  утіх.

Коли  бриніло  тепле  слово,
Здавалося,  що  все  чудово.
Та  це  була  пилюка  в  очі,
А  я  надіявся  щоночі…

І  відбуло  все  –  відлетіло,
Душі  не  стало,  лише  тіло.
Та  я  живу,  бо  треба  жити…
А,  як  прожити  й  не  любити?..

Коли  любов  у  кулаці,
То  її  видно  на  лиці.
Хоч  кажуть,  що  любов  рушій…
Та,  як  любити  без  душі?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2020
автор: Віталій Назарук