Як довго ти мене шукав…
І я усе життя чекала…
У віршах мрію ти плекав,
Котрою бути я жадала.
Роки, неначе поміж трав
Котились перекотиполем…
Хіба ж тоді із нас хто знав,
Що помилки карають болем.
Між тіней в пошуку блукав,…
А думав, то обличчя долі.
І може десь мене гукав,
Та поклик той губивсь у полі…
А час минав…З подій сукав
Обом товсту дороги нитку…
І десь незримо в ній вплітав
На схилі літ кохання мітку.
По ній мене ти відшукав…
Зв’язали нею туго руки…
Цю нитку відчай не порвав
Тож, доле, не пророч розлуки...
Л.Таборовець
24.02.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865939
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2020
автор: Любов Таборовець