Там ангели літають…


Поглянь  у  небо,  очі  підійми,
там  ангели  літають  білокрилі.
Змахнувши  величезними  крильми,
летять  на  землю,  зморені  й  безсилі.

Серед  людей  блукають  в  самоті,
шукаючи  у  сутінках  світанок.
Не  має  меж  в  щедротах  й  доброті,
й  розчарувань  від  гидких  забаганок...

Когось  за  руку  поведе  у  храм,
щоб  за  здоров'я  помолитись  Богу.
У  світ  дитя,  як  дар,  несе  батькам.
Незрячого  виводить  на  дорогу.

Від  люті  захистить  своїм  крилом.
Зупинить  кулю,  що  летить  у  скроню.
З  тобою  на  колінах  під  Хрестом,
збирає  сльози  у  свою  долоню.

Важка  ця  ноша,  крила  підійми
і  в  височінь...  Злітають  білокрилі.
Змахнувши  величезними  крильми,
летять  у  небо,  зморені  й  безсилі.
автор:  Лариса  Мандзюк.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865701
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: -