Зашвирнули і залишили...
На перших порах ще шукали,
А потім...
Назавжди згубили у хаосі непотребу
Із всякої всячини -
Ніколи не знайдеш !
. . .
Вічність валяюсь,
Розчепірившись розкарякою
Під мохнатою, безнадійно-сірою
Товщею пилу,
І рухливими родимками мух...
Вицвітає і блякне моє ім'я...
Перетворюється в розмазню
Під настирністю води і променів -
(Просочуються крізь діри в шифері).
Неграмотні мишаки
Сточили і розтягли
Моє наповнене змістом нутро.
Але мені не боляче !
Печально трохи тільки:
Так ні з ким не вдалось поділитись,
Розказати
Свою унікальну історію...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2020
автор: S.V.P.