Україно

Дивлюсь  на  тебе,  Україно,  -
Святая  земленько  моя,
Забута  Богом...  ким  проклята?
Зло  оповило,  мов  змія.
Сини  в  могилу,  пустка  в  хаті,
Село  німе  -  пропав  десь  люд,
А  ти  колись  була  багата,
Як  не  було  сатанських  слуг.
Вмирає  люд  від  бід,  хвороби...
Інші  подались  у  світи,
А  десь  тріщать  по  швах  офшори...  
У  пекло  хочеться  піти.
А  може  в  рай...  та  хто  ж  там  хоче
Прокляту  душу  й  світ  слизький,
Лиш  тліє  біль  -  думки  лоскоче,
Де  задум  підлий  та  гидкий...
Вдихає  дико  фарисейство  
Весь  Божий  ладан  у  хресті,
Землиці  шмат  -  гірке  блаженство
І  горб  від  злиднів  на  хребті.
Дивлюсь  на  тебе,  Україно  
І  мліє  серце...  як  болить,
Забута  Богом...  де  руїна,
Де  віра  грішною  горить...

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865662
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: Леся Утриско