ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР

Зібрався  вечір.  Хмари  червоніють.
Туман  лягає  в  пелену  боліт.
Тихенький  вітер  ледве-ледве  віє,
Хмарини  в  небі  залишають  слід.

А  поруч  з  ними  відкривають  небо,
Клини  пташині  весняним  ключем.
На  плесі  в  парі  величавий  лебідь,
Який  любов’ю  викликає  щем.    

Наповнив  небо  запах  медунковий,
Немов  прокинувсь  із  -  під  снігу  ліс.
І  задурманив  вітер  вечоровий,
Неначе  воскресіння  нам  приніс.

Гогочуть  і  курличуть  в  небі  птахи,
Летять  додому,  до  свого  гнізда.
Сивий  туман,  що  понад  битим  шляхом,
Ховається  в  долині,  де  вода.

Весняний  вечір.  Засинають  хмари.
З  полону  річка  вибігла  удаль.
На  небі  Місяць  зоряним  отарам
З  хмарин  високих  одягнув  вуаль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865657
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: Віталій Назарук