Я, бля, для тебе поганий...
Безперервно ллю віскі на рану,
І забуваю, що вечір,
Лягаю цій курві на плечі.
Ти вдома п'єш лате,
І швидко вкладаєшся спати,
Коту ти шепочеш на вушко,
Що з ним лиш ділиш подушку.
А я буду пити до ранку.
Запікапив нудну самозванку,
Якій я розлігся на плечі, -
Тебе забував я весь вечір.
Їй я не скажу ні слова,
Бо ж завтра забуду все знову,
І завтра я також нап'юся -
Іншій на плечі без тями звалюся,
А згодом втечу я додому,
Не сказавши про тебе нікому,
Буду сильно сміятися п'яний:
Чому, бля, для тебе поганий?
В голові моїй стане так тісно,
Ти ж кота там цілуєш - ну звісно,
Під дощем я намокну як тряпка,
Ска, в житті ж не буває все гладко!?
Тому-таки краще нап'юся,
І на груди курвам цим зіпруся.
А забувши забути основи,
Востаннє по віскі повернуся знову.
Я не буду ходити додому,
Деінде знімлю всю втому...
Але в інше місто втікати не стану -
За мене сильно хвилюється мама.
Впевнений, буде все класно,
Щось на когось потрібно покласти.
І назавжди про все я забуду.
Щойно заздрити більше не буду,
Впевнений, буде все чітко,
Коли я в гербарій закину цю квітку.
Але ж, ска, розум мій мочить манту,
Бо я, блять, заздрю твоєму коту!😑🤦
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2020
автор: devingel_