Хатку під стріхою білу-біленьку
Наче із казки приніс хтось сюди.
Став за городами, зовсім близенько,
(Можна почути плюскіт води).
Біля дороги груша розлога
Щедро плодами сіє довкіл —
Клаптик дитинства теплого мого
У найріднішому самому з сіл.
Пахне у хаті м'ятою й сіном,
Лагідні погляди від образів...
Час надзвичайно щедрий на зміни,
Якось миттєво він пролетів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865616
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: Патара