Нитками обплутаний, дорогою темряви
Ти поспішаєш котитися вниз.
Надії на спокій лишились даремними,
Ти сам підпалив назбираний хмиз.
Згорає блакитна душа твого всесвіту,
Вагомі причини придушують бунт.
Усміхнені губи вдають, що їм весело,
Очі ж досліджують спалений ґрунт.
Ти помилився, ти віриш у погляди
Чужі, недоречні й уперто-цупкі.
Скажи мені правду, посип її солодом,
Та не сподівайся на муки легкі.
Картина Івана Марчука 'Скажи мені правду'
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865557
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.02.2020
автор: Юлія Рябенко