Личаківський цвинтар. Спокій. Тиша.
Тут життя спиняється на мить.
Болі втрат нечутно. Навіть більше,-
Смерть буття частиною стоїть.
Відболіло, відтужило горе,
Віковічним лісом поросло,
Мовчазним, величним пантеоном
Піднялося, розчинивши зло.
Марноти і тліну спала сутінь.
Час гуртує постаті значні…
Хочеться й собі чогось сягнути
Щоб спочити тут, колись, по дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865520
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2020
автор: Пісаренчиха