Вітри гудуть,
Гудуть вітри історії,
Розносячи ужинок непростий.
Озвалися
Важким далеким стогоном
Козацькії могили і хрести.
А в стогоні,
В тім стогоні вчувається
Від пращурів мольба і заповіт:
«Коли біда,
Біда коли стрічається,
Ніколи свому ворогу не вір!
Єднайтеся ж,
В кулак один єднайтеся,
Бо сила вимагає протидій.
Ні з ким, ні з ким
Ніколи не братайтеся,
Щоб каяття не мучило тоді!»
Гудуть вітри,
Вітри гудуть історії
Крізь темінь закостричених віків,
Розносять на
Усі чотири сторони
Науку наших славних козаків!
18.02.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865476
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2020
автор: Ганна Верес