Про душу кажуть, добрела до краю.
А де той край, де прірва у яку зірвуся?
Усі живі із часом помирають.
Збрешу. Коли скажу, що не боюся.
Збрешу, коли скажу що не кохаю.
І чесним словом, поборовши зло.
Душа нестримно добрела до краю.
І тіло також з нею добрело...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865448
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2020
автор: Roma S