Хитають мною по кімнаті
Звечорілі радіохвилі.
Вона продовжує спати.
Її уста солодкі і милі.
З нотками віри й лимону,
Аромати зими й свободи.
Зігріваю її ніжні долоні,
Захищаю від вітру й негоди.
Хитає люд під ліхтарями.
Лежу, пливу зі словами,
То хвилями, то радіоморями.
Я і ти, давай будемо нами.
Сонце. Вже час прокидатись.
Не вдається у снах залишатись.
04.01.20 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865373
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2020
автор: Моряк