Посивілий Атлант

[b]Вірш-відгук  на  книгу  відомого  українського  письменника  Станіслава  Маринчика,  де  висвітлено  47  літературних  портретів  Ічнянщини,  його  земляків.[/b]

«Сузір’я  талантів»  дочитую  я,
І  повняться  гордістю  груди:
Яка  ж  то  багата  Ічнянська  земля!
Які  ж  піднялись  звідти  люди!
Артисти,  художники  і  співаки,
Письменників  ціла  когорта!
Їх  пращури  вільні  були  козаки:
Сірки,  Наливайки  і  Гонти!

Митців  об’єднав  у  великий  сувій
Маринчик  –  солідного  віку,
Він  теж  на  Ічнянській  землі  посивів  –
Заслуженим  став  чоловіком!
Усіх  земляків  в  український  вінок
Майстерно  уплів,  як  годиться,
Тож  кожна  новела,  мов  дивний  вінок.
Струмує  й  Ічнянська  «Криниця»*,
Яку  він  колись  теж  започаткував,
Нове  там  сузір’я  леліє,
І  часто  не  має  часу  святкувать.
В  нім  кварта  добра  не  міліє.

«Сузір’я  талантів»  створив  теж  талант,
Що  зріс  на  Ічнянському  полі.
Тримає  його  посивілий  Атлант  –
Коваль  він  мистецької  долі!
18.02.2020.
*  –  назва    Ічнянської  літературної  спілки.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865247
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2020
автор: Ганна Верес