До тітки батько не пускає,
Хоч по-сусідству та живе,
Бо тітка, може, щось спитає
Й порадить сироті своє.
Дитині є що розказати,
Та й пожалітись ще кому?
Як «братик» стане ображати,
То непереливки йому.
А мати «братика» не сварить,
Бо він - ріднесенький синок,
Й завжди на пасинка все валить,
Бо в того «губа на замок».
Не стане ж мати розбиратись:
Синочок в неї - золотий.
І знову буде ображати,
Казать, що Вася не такий.
А батько що? Його немає -
Все на роботі пропада.
Якщо й додому завітає -
Дитині захисту нема.
Втече тихенько Вася з хати,
Десь заховається за хлів,
А в бур'янах його шукати
Ніхто із хатніх не хотів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865240
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2020
автор: Ольга Калина