сонце сідає за небокрай
ось-ось заблищать зірки
а я іду собі полем
усміхаюся
та й думу гадаю
це чарівний вечір
скажу тобі друже
усе у ньому бездоганно
скарби людські не варті
цієї краси
цього спокою душевного
тут немає людей
немає тривоги їхньої
тут лише природа
лише земля небо
і те що між ними
о заради такого варто
жити на світі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865164
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2020
автор: