Ось потічок,вже скоро відійде,
до річки,звільнившися від льоду,потече.
Квітками жовтими гори зацвітуть,
і щебетати,птахи весело будуть.
Верба підійме,до неба гілочки,
щоб "котики",на гілках розцвіли.
А сонечко,так весело,зазирне у вікно,
і запанує на душі і на дворі тепло.
І старий кіт,десь заспіває "серенаду",
чекаючи,як кавалер,свою кохану.
Шафрани і підсніжники,доповнять,цю красу,
у кольори,як наречену,прибируть Весну.
І теплотою,полине все і всюди,
і будуть,цій красі,радіти люди.
Ще запах трав,в повітрі,що пянить,
до себе трудівниць-всіх бджіл манить.
Стоп,стоп-куди,я так спішу,
коли на річках лід,а двір в снігу.
А місяць Лютий,снігом,ще мете,
але я вірю-скоро,все так і буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865162
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2020
автор: Бабич