Та не варте жалю…
Загалом, то лише купка хмизу.
Спопеліє миттєво. Знеціниться з тим водночас.
…ти б ще міг станцювати на гострих рельєфах карнизу,
віртуозно й кумедно…
та власне, скрипалю, не час.
…притулись до стіни.
Не лякайся… не думай… не дихай…
де загублений світ я малюю з любов’ю, і без…
…і три місяці в небі вібрують повільно і тихо
…і сповзає роса в океан
із гігантських небес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865156
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2020
автор: гостя