— Як може бути це, принцесо?
Я свідок дивного процесу.
Ти виглядаєш все гарніш
Щоразу, ніж колись раніш.
І так вже поспіль шостий рік.
Що за казковий оберіг
Від в'янення у тебе є?
Прекрасне личенько твоє
Без косметичного втручання
Стає все кращим. Чи кохання —
Це справді еліксир краси?!
Ним дихаєш, його їси,
У ньому плаваєш і спиш.
І виглядаєш все гарніш.
Фігурка — дівчинки-студентки,
На Місс Усесвіт претендентки.
Очей ніяк не відвести.
Казкове чудо, диво ти.
— Коханий, твої очі бачать
Мене любові зором, наче
Сама краса живе у них.
Причина подивів твоїх
Лише в твоєму сприйнятті,
А не в реальному житті.
— Ні. Це не правда. Я не марю.
Мій зір не покривають хмари
Ані рожеві, ані сірі
Нітрохи, ні в найменшій мірі.
І бачу я цим зором ясним:
Життя немислимо прекрасне.
[i]17.02.2020, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865130
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2020
автор: Петро Рух