розбий вже зовсім маску цю вапнисту,
знесилений кріпак чужої волі_
у тиші з шурхотом майбутніх падолистів
бог цапоногий рве амурів голих_
>
брехливі синусоїди знемоги,
бурхливі гормональні водоспади_
натягнута тонка струна тривоги
бринить останню траурну баладу_
>
попереду – сто днів легкої крові
на перехресті мимобіжних ліній_
порожні очі, крила паперові,
на глянцевих серцях хімічний іній_
>
попереду – сто днів соромних звершень,
тінь спромоглася на потрійне сальто,
між стеклами агонізує шершень,
приречений на закриття гештальту_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864875
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.02.2020
автор: Ки Ба 1