[i]присвячується рінґ-шаутерам Ґічі Ґулла[/i]
Одна з жінок привітала мене.
Я люблю тебе, вона сказала. Ми не
Були знайомі, але я їй повірила,
І жахливий новий біль
Прокотився по моїх грудях,
Як в кімнаті, де портьєри
Зібрані в боки. Я люблю тебе,
Я люблю тебе – так вона йшла далі
По залі повз інших незнайомців,
Серед яких кожен відчув, як його раптом пронизали
Колони насиченого світла.
Я люблю тебе – впродовж
Усього обряду, в кожному
Оплеску, кожному тупоті.
Я люблю тебе в іржавих металевих
Кайданах, які хтось був змушений
Тягти, поки любов їх не
Розкувала і не лишила
Порожніми посеред кола.
Я люблю тебе у воді,
Через яку вони вдавано брели,
Співаючи ту стару, втоплену в крові пісню,
Яка притягла нас до цих берегів
І викинула на них. Я люблю тебе –
І його кути дряпали зсередини
Кожне горло, проштовхуючись повз
Закручені у вирі пилинки
У тих променях світла,
Яке, хай там що ми тепер знали,
Ми могли дозволити собі відчути, розуміли,
Що нам по ньому видиратися. О Ліси… О Собаки…
О Дерево… О Зброє… О «Дівчино, біжи»…
О Чудесне Численне Втрачене…
О Боже… О Боже… О Боже…
Невже ця любов – це та біда, яку ти обіцяв?
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на Телеграм-канал зі щотижневими перекладами[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864690
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.02.2020
автор: o.fediienko