Душа, моя рідна,
плач, але живи,
горю всупереч.
Пекучий біль по-життю
ранить, але ти його стерпи,
він сил додасть,
нехай радість
Життя перемагає.
Навіть, якщо її
трохи буває,
вона на вагу золота
стане.
Адже радість - вогонь,
що спалює страждання
і біль.
Я приймаю і ціную
кожен прожитий день,
все, що бачу навкруги,
це і є
життєве, повсякденне
коло.
Створила собі нову Мету
і прагну до її
здійснення,
навіть, не маючи на це
сприятливих умов,
лише одне прагнення.
Я люблю те,
що я роблю,
намагаюся поліпшити себе,
на дорозі повсякденності
Буття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864546
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2020
автор: Svitlana_Belyakova