Завертілось веретено

Завертілось  веретено
В  невидимчиних      руках,
І  спішать  нитки  нестримно
Заплестися  у  струмках.

Білосніж  сирцю  кужелі  
Розтає  в  нас  на  очах.
У  проталинах  –  синь  стелі,
Й  гнів  в  ній  лютого  зачах.

Молоді  дощі  охочі
Жартувати  хоч  би  з  ким:
То  лоскочуть,  поторочі,
То  бурчак  уздовж  доточать,
Стоголосо  сміючись.

Що  з  тобою  знов,  людино?  
Посміхнися  хоч  весні!
На  життя  поглянь  орлино,
Бо  воно  в  нас  ексклюзивне,
Та  ще  й  час  у  нас  тісний.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864489
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.02.2020
автор: Valentyna_S